Їжа — це життєво важливе джерело енергії та поживних речовин для організму людини. До того ж вона може бути способом отримання рецепторного задоволення чи естетичної насолоди, або ж навпаки, — джерелом тривог і розчарувань.
Любов до здорової їжі не завжди одразу займає місце в серці дитини. Але хороша новина в тому, що харчові звички – це результат навчання. Кожну дитину можна заохотити не лише їсти здорову їжу, а робити це з задоволенням.
За сучасного розмаїття продуктів харчування вибрати золоту середину між «смачною» і «корисною» їжею дуже складно. За стереотипним уявленням, «корисна» їжа завжди чітко дозована, прісна, з майже непомітними смаковими якостям. «Смачна» їжа — це обов'язково великі порції, святкові страви, які інтенсивно подразнюють смакові рецептори (дуже солодкі, солоні тощо). Витоки цих установок знаходяться у ранньому дитинстві, адже основні харчові переваги, культуру вживання їжі та здатність відчути момент насичення дитина засвоює, спостерігаючи за батьками.
Вплив педагогічних уявлень батьків
Протягом перших двох-трьох років життя дитина отримує специфічне «дитяче» харчування. Більшість батьків, особливо під час виховання першої дитини, намагаються суворо дотримуватися рекомендованого раціону. Вони чітко розмежовують приготування «дитячих» і «дорослих» страв. Це призводить до того, що дитина зазвичай їсть ледве солону або ледве солодку, негостру, відварену «корисну» їжу, а її батьки — «смачну»: смажену, копчену тощо. Спостерігаючи за дорослими дитина мріє скоріше вирости і почати їсти лише «смачну» їжу. Так батьки несвідомо підштовхують дитину до вибору способу харчування.
Мама приготувала для дворічного Дмитрика вечерю: прісні овочі з перетертим відвареним м'ясом. Вона вмовляла його з'їсти цю «смакоту», що бути «великим, здоровим і сильним». Невдовзі з роботи повернувся тато Дмитрика і отримав порцію ароматної смаженої картоплі з рум'яною котлетою і солоним огірком. Тато їв із насолодою і вихваляв вечерю. Запах «дорослої» їжі і татові емоції не залишилися непоміченими. Дмитрик зробив висновок, що таку їжу йому не можна їсти, бо вона некорисна, проте дуже смачна. Тому коли він виросте, то буде їсти виключно «смачну» їжу, яку йому так хочеться спробувати.
Прикладів, що ілюструють вплив батьківської поведінки на харчові переваги дітей безліч. Усі вони доводять виняткове значення культури харчування батьків як моделі для наслідування дітьми.
У довгій черзі до кабінету лікаря Артем почав вередувати. Мама хлопчика миттєво дістала із сумки печиво. Артем взявся смакувати ласощі і заспокоївся, а його мама полегшено зітхнула. Хлопчик отримав урок: якщо нудно, то треба зайнятися жуванням. У дорослому віці така установка збільшує ризик потрапити в залежність від їжі через стрес або депресію.
Окрім індивідуальних харчових переваг, дитина також переймає сімейні гастрономічні традиції. Поєднання продуктів, періодичність та обсяги споживання їжі — усе це переходить у спадок разом із загальним виховним багажем. На вибір стилю харчування дорослих так само колись вплинули їхні батьки. Протягом життя до цього впливу додалися фінансові можливості, релігійні погляди, доступність певних продуктів у межах території проживання, а також вплив реклами.
Вплив засобів масової інформації
Саме реклама є одним із найбільш агресивних пропагандистів шкідливого способу життя і зокрема нераціонального харчування. Психологи встановили взаємозв'язок між частотою переглядів рекламних роликів дітьми віком від двох до шести років і проханнями купити рекламований продукт. Повторний перегляд реклами збільшує озвучені запити удвічі. Тому нескладно передбачити наслідки щоденного перебування дитини в приміщенні з увімкненим телевізором, інтернетом або радіо.
Часто батьки замінюють натуральні компоти або соки на газовані напої, а молоко — на фасовані коктейлі. Такий варіант економить час, та й вартість продуктів-замінників цілком прийнятна для сімейного бюджету. Наприклад, батьки дозволяють собі пляшку вечірнього пива, а дітям купують його замінник — солодку газовану воду. Ані вітамінів, ані мінералів цей напій не містить. Як би маркетологи не переконували в тому, що додавання «натурального соку» робить рекламований напій корисним для здоров'я, кількість консервантів, барвників та ароматизаторів свідчить про зворотнє — його шкідливість. Особливу увагу варто звернути на вміст цукру у газованих напоях. У одній пляшці його може бути до кількох столових ложок. А розрекламовані низькокалорійні солодкі напої містять фенілаланін, який стимулює вироблення адреналіну і посилює відчуття голоду.
Отже, для того щоб сприяти розвитку адекватної харчової поведінки дитини, зберегти її здоров'я у майбутньому, батькам варто з дитинства систематично над цим працювати. їхній особистий приклад, а також правила і принципи формування раціональних харчових звичок, допоможуть розвинути культуру харчування дитини.
Біолог та наукова блоґерка Дарія Прокопик склала декілька порад для батьків, як заохотити дитину харчуватися здоровіше.
1. Привчайте дітей до різних смаків
Для того, щоб звикнути до нових продуктів, дітям інколи потрібно скуштувати їх 7-12 разів.
Не варто змушувати їх їсти овочі.
Достатньо, щоб вони завжди були доступними, і діти бачили, що ви самі це їсте.
Рано чи пізно цікавість переможе, дитина спробує, а потім звикне до повноцінного раціону.
"Маскувати" овочі в стравах не варто. Якщо постійно маскувати моркву, дитина ніколи не стане добровільно її їсти.
Діти мають їсти корисні продукти свідомо. Не поєднуйте в одній страві улюблені та нові компоненти – інакше нове дитина не їстиме.
2. Їжте разом та без телевізора
Діти, які харчуються разом зі своєю сім'єю, як правило, їдять більш здорову їжу.
Вони менш схильні голодувати та менше ризикують набрати зайву вагу.
Важливо навчати дитину їсти у відповідному середовищі.
Наприклад, діти, які їдять перед телевізором, схильні вибирати менш безпечні та корисні продукти.
Дослідження вказують, що саме ця звичка може привести до переїдання та підвищеного ризику ожиріння у дітей.
3. Встановіть регулярний режим харчування
Це стосується як сніданку, обіду та вечері, так і проміжних перекусів.
Режим харчування повинен стати рутинним для вашої дитини.
4. Не використовуйте їжу як нагороду чи покарання
Не "розплачуватись" морозивом за броколі, яке з’їла дитина.
Такі хабарі не сприяють здоровим харчовим звичкам.
Їжа – це найперше джерело поживних речовин та енергії для нашого організму.
5. Стежте, щоб дитина пила достатньо води
Загальні рекомендації щодо питного режиму для дітей:
- діти від 1-4 років від 2-4 склянок
- діти 4-8 років: 5 склянок
- діти 9 -13 років: 7-8 склянок
- 14 і більше: від 8 до 11 склянок
Запивати їжу можна і треба.
Вживання води під час їжі допомагає травленню і запобігає зневодненню та закрепам.
6. Обмежте їжу з великою кількістю калорій, жиру, цукру та солі
А також пропонуйте альтернативу.
Це стосується солодощів, чипсів, солодких газованих напоїв та інших продуктів, бідних на поживні речовини та з високим рівнем калорійності.
Крім порожніх калорій, вони містять ароматизатори, що привчають дітей до сильних штучних смаків.
У порівнянні з ними звичайна та корисна їжа вже не так смакуватиме.
Альтернативними солодощами можуть стати свіжі та сухі фрукти, десерти на основі горіхів, сиру, несолодкі йогурти, узвари та смузі.
Остання, але найголовніша порада: будьте прикладом для своїх дітей. Вони всього навчаються у вас.
Немає коментарів:
Дописати коментар