Відома українська психологиня Світлана Ройз пропонує 10 ідей теплих прощань перед садочком та школою, будь - якою розлукою. Щоб залишити відчуття нашої присутності та підтримки. Я дуже уважна до прощань. Перед школою-садочком, перед сном, перед розлукою. Це тепло, яке дитина тримає всередині, поки нас немає поруч. Навіть, якщо зовні «холодно», наш образ допомагає їй «не змерзнути».
1. Секретний дотик - придумати свій “секретний” дотик (наприклад, торкнутися долонями, зробити “кулачок-кулачок-долонька”), який символізує “я з тобою”. 2. Жест – серденько - Зробити разом з дитиною долонями (пальцями) спільне сердечко 3. Поцілунок в долоньку (ідея з книги «Поцілунок у долоньці» Одрі Пенн) – ми цілуємо долоню дитини, а вона, якщо захоче відчути наш доторк, потім може торкнутись своєю долонею, щоки, плеча, чола 4. Крила - Прикласти свої долоні до спини дитини, там де лопатки, наче зігріваємо її «крила». Дитина може спертися на наші руки і відштовхнутись від них 5. Обійми на три удари серця - Обійміться й порахуйте разом пошепки: “раз, два, три”. Наче ми підживлюємо один одного. (чи Обійми з проєкту Обійманці – буде в коментарях) 6. Мушля – Дитина складає долоню в формі мушлі, ми нашіптуємо в долоню якісь теплі слова. Дитина протягом дня може прикласти «мушлю» до вуха. Вона зберігає всі наші слова. 7. Усмішка із собою - батьки усміхаються дитині й наче “кладуть” усмішку дитині в рюкзак чи в кишеню. Дитина може зробити те саме. Потім дитина може відкрити рюкзачок і усміхнутись :-))) 8. Таємний знак – разом вигадати жест, який батьки зможуть показати дитині, коли вона озирнеться вже біля дверей школи. Діти ж часто намагаються зустрітись поглядом з батьками.Можливо, покласти руку на серце, чи смикнути себе за вухо, чи підняти пальцем куточок рота.
9. Із собою: Серце - вирізати маленьке паперове серце, чи взяти наліпку в формі серця й покласти дитині в кишеню чи рюкзак. Чи використати записки, що можна покласти в ланчбокс – в коментарі буде посилання на проєкт – із записками, стікерами для месенджерів. 10. Оберіг – підготувати малесенький предмет який можна прикріпити чи пришити всередині одягу, наприклад до кишені. Ґудзик, брелок, стрічка з вузликом. Так, щоб його бачила лише дитина. Це може стати «заземлюючим об’єктом» і нагадуванням про нашу підтримку. Але важливо нагадати – що це – просто річ, яка може відірватись, загубитись, зіпсуватись. Це не каже про те, що підтримка втрачена. Вона завжди всередині.Нехай все, що може бути легшим для нас та наших дітей, буде легшим.
Джерело: сторінка Світлани Ройз у Фейсбук
Немає коментарів:
Дописати коментар