Журнал "Джміль" пропонує бесіду з дошкільниками за сюжетом картини Юрія Мацика “Весняне свято”
Ця картина називається “Весняне свято”. Цікаво, яке ж саме?
Уважно подивімося на цей яскравий пейзаж з деревами, будиночками та шпаківнями. Між ними начебто ховаються розмальовані яєчка, які, втім, через їхні велетенські розміри дуже помітні. Це — писанки, що їх українці традиційно розписують до Великодня. Отже, йдеться саме про велике християнське свято Христового воскресіння. Святковий настрій відчувається не лише в яскравих кольорах писанок — ним наче просякнуті й небо, і свіжа зелень травички, і крони дерев. А в небі кружляють у радісному хороводі ластівки.
Колись дуже давно, ще до того, як на нашу землю прийшла християнська віра, люди, спостерігаючи за пробудженням природи, раділи йому, і бачили в яєчку символ нового життя, тому й прикрашали його і наділяли магічною силою. Писанка — яскраве втілення ідеї свята, життя, його оновлення і весняного відродження.
Традиція розписувати яйця на Великдень дуже поширена в Україні. Орнамент та розпис у різних регіонах різні. Візерунки, які бачимо на картині, — трикутнички, ромбики, квадратики — геометричний орнамент, притаманний Закарпаттю. Саме тут, у місті Ужгороді, й народився автор цієї картини Юрій Мацик.
У багатьох країнах Європи поширений звичай на Великдень ховати в саду кольорові або шоколадні яйця, які мають знайти діти. От зраділи б малята, якби сюрпризи були такого розміру, як на картині!
Крім яєць завбільшки з будинок, великими художник змалював і шпаківні — вони тягнуться в небо, наче промовляючи: “Дивіться, птахи, люди готувалися до вашого повернення з вирію. Вони дуже хочуть знову чути ваші співи і милуватися вашим стрімким летом. Усі так радіють вашому поверненню!”.
Робити предмети тим більшими, чим більшого значення хо че їм надати художник, — цікавий прийом, відомий з давніх часів. Уже тоді найважливіші фігури чи об’єкти на картині зображали більшими, незалежно від того, де вони розташовані.
На полотні Юрія Мацика головні — шпаківні, що в них невдовзі мають оселитися перелітні птахи, та писанки, більші за будиночки. А ще зелень, яка віддзеркалюється у високому весняному небі — так, що не лишається місця блакиті.
Уважно подивімося на цей яскравий пейзаж з деревами, будиночками та шпаківнями. Між ними начебто ховаються розмальовані яєчка, які, втім, через їхні велетенські розміри дуже помітні. Це — писанки, що їх українці традиційно розписують до Великодня. Отже, йдеться саме про велике християнське свято Христового воскресіння. Святковий настрій відчувається не лише в яскравих кольорах писанок — ним наче просякнуті й небо, і свіжа зелень травички, і крони дерев. А в небі кружляють у радісному хороводі ластівки.
Колись дуже давно, ще до того, як на нашу землю прийшла християнська віра, люди, спостерігаючи за пробудженням природи, раділи йому, і бачили в яєчку символ нового життя, тому й прикрашали його і наділяли магічною силою. Писанка — яскраве втілення ідеї свята, життя, його оновлення і весняного відродження.
Традиція розписувати яйця на Великдень дуже поширена в Україні. Орнамент та розпис у різних регіонах різні. Візерунки, які бачимо на картині, — трикутнички, ромбики, квадратики — геометричний орнамент, притаманний Закарпаттю. Саме тут, у місті Ужгороді, й народився автор цієї картини Юрій Мацик.
У багатьох країнах Європи поширений звичай на Великдень ховати в саду кольорові або шоколадні яйця, які мають знайти діти. От зраділи б малята, якби сюрпризи були такого розміру, як на картині!
Крім яєць завбільшки з будинок, великими художник змалював і шпаківні — вони тягнуться в небо, наче промовляючи: “Дивіться, птахи, люди готувалися до вашого повернення з вирію. Вони дуже хочуть знову чути ваші співи і милуватися вашим стрімким летом. Усі так радіють вашому поверненню!”.
Робити предмети тим більшими, чим більшого значення хо че їм надати художник, — цікавий прийом, відомий з давніх часів. Уже тоді найважливіші фігури чи об’єкти на картині зображали більшими, незалежно від того, де вони розташовані.
На полотні Юрія Мацика головні — шпаківні, що в них невдовзі мають оселитися перелітні птахи, та писанки, більші за будиночки. А ще зелень, яка віддзеркалюється у високому весняному небі — так, що не лишається місця блакиті.
Джерело: журнал ДЖМІЛЬ
Немає коментарів:
Дописати коментар